Не секрет, що в сучасному суспільстві ми живемо блискавично швидко. Зараз все швидко – швидкий інтернет, швидкісні автомобілі, поїзди, навіть фастфуд. У такому хаосі легко загубитися та знехтувати своїми базовими людськими потребами. Одна з них – їжа.
Здорові стосунки з їжею, мабуть, є першою навичкою, яку наші батьки намагаються навчити нас з дитинства. На жаль, багато хто з нас нехтує цією навичкою протягом життя. А іноді, поряд з різними іншими проблемами емоційного здоров'я, їжа стає інструментом, який використовується для подолання неприємних почуттів.
Часто буває важко розпізнати, що таке розлад харчової поведінки, а що може бути розладом харчової поведінки. Ще важче зрозуміти, що з цим робити. Саме тому цьогомісячний інформаційний бюлетень
Ми ділимося думками двох спеціалістів, які працюють у «Maali būti», щодо (не)здорового харчування.
1. Яка різниця між розладом харчової поведінки та розладом харчової поведінки? Коли варто турбуватися? Які «червоні прапорці» свідчать про те, що щось не так?
ПСИХІАТР – ПСИХОТЕРАПЕВТ ІНДРЕ КОТРИНА ГРІНЕВІЧЕНЄ
Розлад харчової поведінки – це межа між здоровим, нормальним харчуванням та розладом харчової поведінки. Розлад харчової поведінки може характеризуватися такими симптомами розладу харчової поведінки, як пропуск прийомів їжі, уникнення певних продуктів, переїдання, нерегулярне, нездорове харчування, сильна зосередженість на втраті ваги тощо. У випадку розладу харчової поведінки думки про їжу та тіло починають займати багато місця всередині людини та в повсякденному житті: людина багато думає про це, починає відчувати важкі почуття з цього приводу, а життя та вибір людини стають тісно пов'язаними з темою їжі та/або ваги.
Межа між розладом харчової поведінки та розладом харчової поведінки досить вузька, і розлад харчової поведінки може перерости в розлад харчової поведінки.
ЛІКАР І ДІЄТОЛОГ ЛІНА БАРАУСКІЄНЕ
Розлади харчової поведінки можна визначити як різноманітні аномальні (нефізіологічні) види харчової поведінки, які ще не відповідають діагностичним критеріям розладів харчової поведінки. На жаль, така поведінка є дуже поширеною та нормалізованою в суспільстві. До них можуть належати пропуск сніданку, відмова від вуглеводів, страх перед цукром, тривалі періоди голодування, переїдання тощо. Сюди також можуть входити різні дієти та їх форми.
Порушення харчової поведінки також виникає, коли їжа використовується для регулювання емоцій або почуттів.
Розлади харчової поведінки та розлад харчової поведінки мають багато спільного. Різниця полягає в тому, що симптоми розладу харчової поведінки не такі інтенсивні та поширені, і вони менше заважають повсякденному життю. Думки про їжу та сприйняття тіла викликають тривогу, але вони не затьмарюють повсякденну діяльність та обов'язки. Розлади харчової поведінки мають діагностичні критерії, і розлад харчової поведінки не відповідає всім їм.
Тривожні сигнали в їжі (ті сигнали, на які слід звертати увагу, коли вони з'являються):
2. Як розвивати здорові стосунки з їжею?
ЛІКАР І ДІЄТОЛОГ ЛІНА БАРАУСКІЄНЕ
Здорові стосунки з їжею є важливою частиною здорового харчування. Якщо ми їмо здорову їжу, але маємо нездорові стосунки з нею, це не здорове харчування. Як розвивати здорові стосунки з їжею:
3. З якими труднощами найчастіше стикаються люди з розладами харчової поведінки?
ЛІКАР І ДІЄТОЛОГ ЛІНА БАРАУСКІЄНЕ
Люди з розладом харчової поведінки можуть відчувати різноманітні неприємні відчуття в результаті:
4. Як лікується розлад харчової поведінки під час терапії?
ПСИХІАТР – ПСИХОТЕРАПЕВТ ІНДРЕ КОТРИНА ГРІНЕВІЧЕНЄ
Поведінка, пов'язана з розладом харчової поведінки, значною мірою є розвиненим психічним способом регулювання почуттів і дуже тісно пов'язана з самооцінкою людини. Людина починає сильно асоціювати свою цінність, своє відчуття себе з вагою та/або їжею, а поведінка, пов'язана з розладом харчової поведінки, стає способом боротьби з неприємними/інтенсивними почуттями. Таким чином, під час психотерапії основна мета — навчитися розпізнавати свої почуття, навчитися їх регулювати, тобто справлятися з ними, знаходити та застосовувати нешкідливі способи заспокоєння. Мета — зміцнити самооцінку людини.
Однак важливо наголосити, що паралельно з психотерапією дуже важливими є також нутриціотерапія та відновлення регулярного та здорового харчування. Іноді у людей виникає думка, що «спочатку мені потрібно вирішити свої психологічні проблеми, а потім моє харчування само собою про себе подбає». Таке мислення хибне, оскільки за наявності
Порушена харчова поведінка, дефіцит поживних речовин, неминуче впливає на наш організм і психіку. Тривога, напруга, розлади сну, навіть величезна інтенсивність думок про їжу можуть бути і часто є результатом дефіциту поживних речовин (навіть при нормальній або підвищеній вазі). Тому аналіз почуттів і реакцій людини без попереднього відновлення режиму харчування або дефіциту поживних речовин може бути зовсім недоречним. У лікуванні розладів харчової поведінки дуже важлива співпраця між спеціалістами різних галузей, оскільки розлади харчової поведінки впливають не лише на психіку людини, а й на організм. До складу команди часто входять сімейний лікар або лікар-терапевт, фізіотерапевт, а іноді потрібна й допомога спеціалістів інших галузей, наприклад, гінеколога.
5. Як проходять консультації з дієтологом з цього питання?
ЛІКАР І ДІЄТОЛОГ ЛІНА БАРАУСКІЄНЕ
Консультації з дієтологом регулярні та постійні, спочатку раз на тиждень, але пізніше, після оцінки ситуації, зустрічі можуть проводитися рідше. Середня тривалість цих захворювань становить 6-12 років, тому лікування є тривалим.
Під час первинної консультації оцінюється стан здоров'я та харчування, скарги, тривалість захворювання та початок симптомів. Оцінюється поточний раціон. Визначається зріст, якщо вага занадто низька, вимірюється та контролюється маса тіла або проводиться аналіз складу маси тіла. Призначаються необхідні аналізи для оцінки стану харчування.
Оскільки при розладах харчової поведінки почуття голоду та ситості несинхронізовані, їм не можна довіряти, а вибір їжі викликає великий стрес – щоб регулювати харчування, зробити його достатнім, регулярним та збалансованим, створюється план харчування.
Таке харчування, яке відбувається за планом харчування, складеним дієтологом, називається механічним харчуванням. Це початковий етап нутритивної реабілітації. Під час нього відновлюється раціон, метою якого є забезпечення регулярного та достатнього харчування, відновлення відсутньої маси тіла, якщо вона знизилася, або стабілізація її, якщо коливання ваги повторюються. Пізніше докладаються зусилля для урізноманітниння раціону шляхом включення різних харчових продуктів. Проводиться навчання щодо користі, ефектів та потреби в поживних речовинах для здоров'я та життя. Докладаються зусилля для поступового повернення «жахливої їжі» до раціону.
Вас також навчать планувати прийоми їжі, відчувати голод і ситість і реагувати на них. Ви крок за кроком вивчите принципи інтуїтивного харчування. Між консультаціями рекомендується вести харчовий щоденник, який буде обговорено під час зустрічі з дієтологом.
Дієтолог є одним із членів команди з лікування розладів харчової поведінки. Одужання є найефективнішим, коли команда спеціалістів працює разом.
Сьогодні розлад харчової поведінки є дуже нормалізованим, оскільки в соціальних мережах є багато інформації про схуднення, регулювання, дієти, і в оточенні є багато людей, які сидять на дієтах або намагаються регулювати свою вагу. Однак ми хочемо наголосити, що це не нормально, коли самопочуття, життя та вибір людини визначаються думками про їжу та вагу, це може сильно вплинути на якість нашого життя, і чим довше триває розлад харчової поведінки/харчування, тим більше він «зростає разом з нашою особистістю» і чим важче стає «вибратися з нього», тим більше ми можемо страждати від нього протягом життя. Тому, якщо у вас є хоч найменший сумнів щодо того, чи не займає тема їжі/ваги забагато місця у вашому житті, рекомендую поділитися цими думками та поговорити зі спеціалістом, який має досвід роботи з розладами харчової поведінки (дієтологом, психіатром, психотерапевтом).
Якщо ви відчуваєте, що їсти (або припинити їсти) важко, або якщо вас турбують постійні думки про їжу та своє тіло, це викликає багато тривоги, або, можливо, вже є чіткі симптоми хвороби – я б радив вам звернутися за порадою, адже чим довше триває хвороба, тим хронічнішою вона стає – тим важче одужати. І одужання від розладів харчової поведінки можливе! Іноді це довгий і важкий шлях, але коли є допомога, цей шлях стає набагато легшим і зрозумілішим.